Военка

 
 

Военка

Лекции 1-5



Вдовиченко Василь Антонович

Організація медичного забезпечення військ

Лекція 1
Тема: Актуальні питання організації медичного забезпечення військ. Задачі і організація МС ЗСУ (Медичної Служби Збройних Сил України) у воєнний час.

Організація медичного забезпечення (ОМЗ) в умовах надзвичайного стану (НС) як наукова дисципліна, її предмет, зміст та методи дослідження.
ОМЗ в умовах надзвичайного стану – це інтегруюча прикладна наукова дисципліна, що вивчає теорію та практику охорони здоров’я особового складу ЗСУ, як мирного так і воєнного часу, а також досвід медичного забезпечення ЗСУ.
ОМЗ НС , як наукова дисципліна інтегрує в собі закономірності та принципові положення військово-медичних та інших медичних наук. Найбільшу увагу серед них привертають такі науки, як загальна теорія управління, теорія управління військами, математика, кібернетика та інформатика., психологія, соціологія, педагогіка, практика військового будівництва, військове мистецтво, оперативна та загальна військова підготовка. Сьогодні ОМЗ НС як самостійна дисципліна є головною складовою частиною воєнної медицини і складається із 4 основних розділів:
1. Загальні основи ОМЗ військ;
2. Організація медичного забезпечення частин і з’єднань;
3. Основи організації медичного забезпечення оперативних об’єднань ЗСУ;
4. Основи організації медичного забезпечення видів ЗСУ та армій іноземних держав.
Предметом ОМЗ НС як наукової дисципліни є вивчення первинних об’єктів МС. ОМЗ НС має наступні методи дослідження основними з яких є:
1. Історичний – вивчення досвіду попередніх війн;
2. Експеримент;
3. Натурного спостереження;
4. Статистичний;
5. Економічних досліджень;
6. Логічний.

Основні завдання МС ЗСУ на воєнний час, їх зміст, завдання і значення.
Перед МС ЗСУ на воєнний час стоять наступні завдання:
1. Організація і проведення системи заходів з надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування з метою збереження життя та скорішого відновлення боєздатності і працездатності.
2. Організація і здійснення медичних заходів з метою забезпечення боєздатності, зміцнення здоров’я особового складу, попередження виникнення і поширення захворювань.
3. Проведення заходів МС із захисту особового складу військ від зброї масового ураження.
4. Постійне удосконалення медичного забезпечення на основі глибокого аналізу характеру підготовки і ведення бойових дій, особливостей виникнення, характеру і перебігу бойових уражень і захворювань, досягнень медичної науки і практики, досвіду роботи МС у бойових умовах.

Організація структури МС ЗСУ. Категорії особового складу, сили та засоби МС.
До складу МС входять: медичні підрозділи, частини (установи), з’єднання, об’єднання.
Підрозділи – це медичні формування, які входять до складу військових частин, до них відносять медичні пункти батальйонів, полків. Частини МС є самостійними медичними формуваннями, які включаються до складу МС з’єднань і оперативних об’єднань. Вони мають свій номер, своє військове господарство і печатку. До таких форм відносяться: окремі медичні роти бригад, окремі медичні загони, санітарно-транспортні частини, військово-польові госпіталі, протиепідемічні установи.
З’єднання МС – це медичні формування, які мають свій орган управління. До них відносяться: медична бригада (МБ) армійського корпусу (АК). До складу МС ЗСУ входять: МС видів ЗС і родів військ та МС оперативних командувань, які в свою чергу мають МС АК, бригад і частин. Особовий склад МС представлено слідуючими категоріями:
1. Лікарський склад;
2. Середній медичний персонал;
3. Молодший м/п.
Для військово-службовців ВМС (військової медичної служби) встановлені військові звання:
1. Сержантський склад – молодший сержант, сержант, старший сержант і старшина;
2. Прапорщики (мічмани) – прапорщик (мічман) і старший прапорщик (старший мічман);
3. Молодший офіцерський склад – молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант і капітан МС;
4. Старший офіцерський склад – майор, підполковник і полковник МС
5. Вищий офіцерський склад – генерал-майор, генерал-лейтенант МС.


Лекція 2
Тема: Сучасні види зброї та їх вплив на величину санітарних втрат.

Поняття про загальні втрати особового складу військ (ОСВ), визначення і класифікція санітарних втрат, величина санітарних втрат, фактори, які впливають на їх розміри.
Усі втрати серед ОСВ внаслідок бойових дій називаються загальними втратами. Загальні втрати в свою чергу поділяються на безповоротні і санітарні. До безповоротних втрат відносяться вбиті, зниклі без вісти, полонені. Із досвіду минулих війн відомо, що загальні втрати розподіляються так: 20-25% безповоротні і 70-75% санітарні втрати. Санітарні втрати - це війсково-службовці (в/с), які за станом здоров’я втратили боєздатність не менше ніж на 1 добу і надійшли в МП і ЛЗ (лікарьські заклади). Санітарні втрати поділяються на бойові (поранені) і не бойові (хворі). До групи БСВ (бойових санітарних втрат) відносяться: уражені від дії усіх видів зброї і супутніх уражаючих факторів. Сюди також відносяться втрати особового складу внаслідок відмороження, сонячних і теплових ударів, опіків, захворювань і травм пов’язаних з бойовими діями військ. До другої групи хворих відносять в/с, стан здоров’я яких не пов’язаний з бойовими діями військ. За етіопатогенетичним прикметами БСВ поділяються на 6 класів:
1. Механічні пошкодження
2. Термічні
3. Радіаційні
4. Ураження отруйними речовинами
5. Бактеріологічною зброєю
6. Реактивні стани від застосування зброї масового ураження (ЗМУ)
Відповідно до прийнятої класифікації кожний клас в свою чергу поділяється на групи до яких включають окремі нозологічні форми пошоджень в залежності від характеру і локалізації. Наприклад другий клас має 2 групи: опіки і відмороження, які в свою чергу поділяються відповідно глибині і локалізації.
Небойові СВ включає 22 класи, крім того є ще оперативна класифікація, яка передбачає поділ на 2 групи: поранені і хворі. За важкістю стану поранені і хворі поділяються на 3 категорії:
1. Легко поранені (хворі) – поранені, які зберегли здатність самостійно персуватися і самообслуговуватися - 30-40%
2. Середньої – поранені та хворі з ушкодженням тулуба, кінцівок при відсутності загрози життю, але вимагаючих значного часу лікування до 2 місяців - 35-40%
3. Тяжкої – поранені і хворі з пошкодженням життєво-важливих оргнів і систем (череп, хребет, грудна порожнина, черевна порожнина), великих судин, кісток. Ця категорія поранених складає - 25-30%.
За характером бойових травм виділяють:
1. Комбіновані ушкодження
2. Багаточисленні
3. Сполучні
За евакуаційними прикметами виділяють:
1. Ходячі 40-50%
2. Носилочні 50-60%
3. Транспортабельні
4. Нетранспортабельні.
5. Крім того уражені хірургічного і терапевтичного профілю.
Головними показниками санітарних втрат є їх величина і структура. Величина санітарних втрат – це розміри санітарних втрат в абсолютних числах в конкретному військовому підрозділі, тобто це їх кількісна характеристика. Можливі санітарні втрати в сучасній війні.
Вид зброї Оборона Наступ
Вогнепальна


5-7 12-18

Структура санітарних втрат – це якісна характеристика, тобто відсоткове співвідношення різних категорій поранених і хворих до загальної кількості санітарних втрат від всіх або окремих видів зброї.
Тепер на озброєння прийняті наступні засоби ураження:
1. Високоточна зброя
2. Боєприпаси об’ємного вибуху
3. Касетні боєприпаси
Структура санітарних втрат по видам зброї.
Характеристика втрат від сучасних видів зброї.


Види зброї Загальні втрати Санітарні втрати (за ступенем тяжкості)
безповоротні поворотні легкі середні важкі Вкрай
важкі
вогнепальна 25 75 20 30 40 10
фугасні 40 60 35 40 20 5
касетні 40 60 15 30 45 10
об’ємного вибуху 40 60 50 30 10 10
Високоточна зброя 70 30 15 15 20 50
Структура санітарних втрат від ядерної зброї 65-85% в т.ч : травма+опік (5%), травма + променева хвороба-5%, травма +опік+променева хвороба 25%, опік + променева хвороба 35-40%.

Структура сан втрат від хімічної зброї 3-5%, з них 90% - ФОС, 10% - шкіряно-наривними р-нами.
Біологічна зброя – це бактерії, віруси, рикетсії, грибки, токсини. Має 2 групи:
1. Збудники з коротким інкубаційним періодом – чума, холера, сибірка.
2. Збудники з довгим інкубацйним періодом – натуральні віспа, бруцельоз, сипний тиф.

Вплив величини і структури санітарних втрат на організацію медичного забезпечення військ.
Головною умовою діяльностісті МС в сучасній бойовій обстановці є величина і структура санітарних втрат, сучасні санітарні втрати характеризуються одномоментною масовістю їх появи; розосередженням санітарних втрат на великих площах як в військах так і в тилу, гостра недостатність сил і засобів МС при наданні необхідної медичної допомоги, робота сил і засобів МС організується і проводиться в зоні бойових дій противника, що буде впливати на величину санітарних втрат.

Лекція №3
Тема: Сучасна система лікувально-евакуаційних заходів (ЛЕЗ)

Поняття та зміст ЛЕЗ. Головні етапи розвитку системи ЛЕЗ. Суть сучасної системи ЛЕЗ, її основоположні принципи.

ЛЕЗ військ являють собою сукупність заходів по наданню медичної допомоги пораненим та хворим, їх евакуації та лікування. ЛЕЗ залежать від особливих умов ведення війни, тому вони досить різноманітні і визначаються двома осовними тенденціями в організації ЛЕЗ. Перша характеризується прагненням організувати лікування поранених і хворих біля зони бойових дій (лікування на місці). Друга – прагненням вивести або евакуювати з цієї зони велику частину поранених і хворих якомога далі. При цьому лікування на місці отримало широке використання в період становлення військ медицини, коли обмежені в чисельності армії використовували лінійні бойові порядки і кінець війни вирішувався в ході одного або декількох генеральних боїв, коли шляхи та засоби зв’язку були не досить досконалі, а методи лікування примітивні. Організація ЛЕЗ по евакуаційному типу обумовлювалась неможливістю здійснювати лікування великої кількості поранених та хворих у безпосередній близькості до лінії фронту. Евакуаційна система та система лікування на місці рідко зустрічались на практиці медичного забезпечення військ у чистому вигляді. В залежності від конкретних умов обстановки в одних випадках переважало лікування поранених на місці а в інших евакуація в тил.
Сутність сучасної системи ЛЕЗ полягає в своєчасному послідовному, та спадкоємному проведенні пораненим та хворим необхідних лікарських заходів на полі бою та на етапах медичної евакуації у поєднанні з їх евакуацією до лікарських частин, устнов, що забезпечують надання вичерпної медичної допомоги та повноцінного лікування.
Основу ЛЕЗ складає система етапного лікування поранених з евакуацією їх за призначеням. У сучасній системі ЛЕЗ особливе значення мають своєчаність надання медичної допомоги, спадкоємність та послідовність лікарських заходів, тобто, виконання єдиних методів лікування поранених та хворих та послідовне нарощування лікарських заходів на етапах медичної евакуації. Медична допомога повинна бути надана у строки, що найбільш сприятливі для послідуючого відновлення здоров’я пораненого. Своєчасність медичної допомоги досягається організацією безперервного вивозу поранених з поля бою, швидкою доставкою їх на етапи медичної евакуації. Спадкоємність у лікуванні поранених та хворих досягається насамперед единим розумінням патологічних процесів, що проходять в організмі при ураженнях та захворюваннях, єдиними методами їх профілактики та лікування.

Поняття про етап медичної евакуації (ЕМЕ), завдання які він виконує, принципова схема розгортання.
Під ЕМЕ розуміють сили та засоби МС, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених та хворих, надання їм медичної допомоги, лікування та підготовки їх за показаннями до подальшої евакуації. Основними етапами медичної евакуації є МПП (мед пункт полку), МедР (мед рота бригади), ЛЗ госпітальної бази (ВППГ – військово-польові пересувні госпіталі).
Незалежно від ролі у системі медичного забезпечення військ етапи медичної евакуації виконують наступні загальні для кожного з них задачі: прийом, реєтрацію, медичне сортування поступаючих поранених та хворих; проведення по показанням санітарної обробки пораненим та хворим, дезінфекції, дезактивації та дегазації. Надання пораненим та хворим медичної допомоги; стаціонарне лікування поранених та хворих; підготовка до евакуації поранених, що підлягають лікуванню на наступних етапах; ізоляція інфекційних хворих. Для вирішення цих задач на кожному етапі медичної евакуації передбачається розгортання відповідних функціональних підрозділів в МПП та МедР розгортається сортувально-евакуаційне відділеня, де проводиться прийом та медичне сортування поранених та хворих, а також зосереджуються поранені та хворі, що підлягають подальшій евакуації. Для надання медичної допомоги пораненим та хворим розгортається перев’язочна в МПП і операційно-перев’язочне відділення в МедР і ВППР. Дезактивація та дегазація поранених та хворих буде проходити на площадці спеціальної обробки. Стаціонарне лікування поранених починається з МедР і проводиться в основному в ВППГ для чого розгортаються різні стаціонарні підрозділи (ліківальні відділенння госпіталів, стоматологічні кабінети і т.д.), крім того розгортається аптека, ізолятори для тимчасового розміщення інфекційних хворих, обладнуються місця для розміщення особового складу, господарчих підрозділів. Етапи медичної евакуації розгортаються на такому віддаленні від діючих військ щоб забезпечити своєчасне надання медичної допомоги пораненим. Оптимальні терміни для надання першої лікарської допомоги становлять 4-5 год від пораненя, кваліфікованої допомоги 8-12 год, спеціалізованої 24 год.
Місце розортання етапів медичної евакуації повинно задовольняти наступні вимомоги:
1. Достатня площа, щоб можна було розгорнути всі функціональні підрозділи і етапи (МПП 100 на 100 метрів, МедР і ВППГ 300 на 400 метрів).
2. Розміщуватися неподалік від основних шляхів підвозу та евакуації
3. Знаходитись на достатньому віддаленні від об’єктів, що можуть привертати вогонь противника
4. Дозволяти використовувати захисні властивості місцевості: висоти, яри, кар’єри від ЗМУ
5. Мати водо-джерела
6. Благополучний санітарно-епідеміологічний стан

Види та обсяг медичної допомоги
Під видом медичної допомоги розуміємо певний перелік (комплекс) лікарсько-профілактичних заходів, що проводяться при пораненях та захворюваннях ОСВ та МС на полі бою та на етапах медичної евакуації. Конкретний вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, що їх надають, та наявністю необхідного оснащення.
Пораненим та хворим надаються наступні види медичної допомоги:
1. Перша – на місці поранення, або у найближчому укритті самими військово-службовцями у порядку само- та взаємодопомоги, стрілками санітарами та санітарними інструкторами підрозділів
2. Долікарська (фельдшерська) – на МПБ, очолюваних фельдшерами
3. Перша лікарська – на МПП, МПБ, очолюваних лікарями, частково в МедР;
4. Кваліфікована медична допомога в МедР, ВППГ.
5. Спеціалізована медична допомога у госпітальнх базах фронту та в тилових госпіталях МОЗ.

Обсяг медичної допомоги (ОМД) – сукупність лікарських профілактичних заходів, що виконують пораненим та хворим на даному етапі медичної евакуації. ОМД може бути повним або скороченим. Скорочення ОМД в залежності від бойової обстановки здійснюється за рахунок заходів виконання яких може бути відкладено.
Перша медична допомога включає: вилучення поранених та хворих з бойових машин, важкодоступних місць, з-під завалів, вогнищ, пожеж, тушіння обмундирування, що горить, надівання протигазу при знаходженні на місцевості, зараженій отруйними речовинами, тимчасову зупинку зовнішньої крововтрати. Введення антидотів уражених отруйними речовинами; усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від крові, блювотних мас, чужородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення повітроводу, введення знаболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика з аптечки індивідуальної (АІ). Накладання асептичної пов’язки на рану та опікову поверхню, оклюзійної пов’язки при відкритому пневмотораксі (гумова облонка індивідуального перев’язувального пакету). Імобілізація пошкодженої кінцівки найпростішими способами з використанням як табельних так і підручних матеріалів; часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри, дегазація прилеглого обмундирування за допомогою індивідуального протихімічного пакету. Приймання антибіотиків, протиблювотних та ін. лікарських засобів.
Долікарська допомога надається з метою боротьби з загрожуючими наслідками поранення та попередження тяжких ускладнень. На додаток до першої медичної допомоги вона включає ліквідацію асфіксії; контроль за правильністю накладання жгута при кровотечі, накладання та поправленні неправильно накладених пов’язок, повторне ведення знеболюючих засобів, покращення транспортної імобілізацї, введення серцево-судинних та ін засобів.
Перша лікарська допомога надається з метою ліквідації наслідків пораненя, що загрожують життю пораненого, попредження розвитку ускладнень, зменшенню їх наслідків та підготовки до подальшої евакуації. Заходи ПЛД діляться на 2 групи:
1. Невідкладні заходи – зупинка зовнішньої кровотечі (введення тампона в рану з накладанням шкірних швів, прошивання судин у рані, накладанння зажима на судину, контроль за правильністю накладання жгута), усунення гострої дихальної недостатності, переливання крові та кровозамісників при важкому шоці та значній крововтраті, введення знеболюючих, новокаїнових блокад при важкому шоці, транспортну імобілізацію пр переломах кісток, відсічення кінцівок, що висять на лоскуті м’яких тканин, катетеризація або капілярна пункція сечового міхура при затримці сечовипускання; часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри при зараженні отруєними речовинами, промивання очей при ураженні отруйними речовинами, введенням по показанням антидотів, антибіотиків, бронхорозширювальних, протисудомних, ССС, десенсиблізуючих, протиблювотних та ін засобів.
2. Заходи, виконання яких може бути відкладено – виправлення пов’язок, покращення транспортної імобілізації, проведення новокаїнових блокад при шоках легкого та середнього ступеня, ін’єкція антибіотиками та серопрофілактика правця, проведення дезінтоксикаційної терапії, сиптоматична терапія.
Повний обсяг ПЛД містить невідкладні заходи та заходи, виконання яких може бути відкладено скорочення обсягу ПМД проводитьс за рахунок заходів другої групи. Кваліфікована МД (КМД) надається з метою ліквідування загрожуючих життю поранених наслідків уражень попередження розвитку тяжких ускладнень і підготовки до подальшої евакуації. Вона надається лікарями хірургами і терапевтами, тому поділяється на хірургічну і терапевтичну допомогу. По терміновості надання КМД вони теж діляться на 2 групи:
1. Невідкладні (хірургічні) – ліквідація асфіксії та відновлення функції адекватного дихання; кінцева зупинка зовнішньої і внутрішньої крововтрати, комплексну терапію гострої кровотечі, шока, травматичного токсикозу; некротомію при глибоких циркулярних опіках грудей, кінцівок, лікування анаеробної інфекції, хірургічну обробку та ушивання ран при відкритому пневмотораксі, лапаротомію при пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, декомпрессійну трепанацію черепа при пораненнях, що супроводжуються стисненням головного мозку. Заходи кваліфікаційної медичної допомоги, що можуть бути відкладені поділяються на 2 групи:
- з ускладненнями – ампутація при пошкодженнях та ішемічному некрозі кінцівок, накладання надлобкової нориці пр пошкодженнях уретри, хірургічна обробка ран заражених ОР (отруйними речовинами).
- без ускладнень – первинна хірургічна обробка ран, некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей і кінцівок, лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи.
Терапевтична – санітарна обробка поранених та хворих при зараженні ОР, введення антидотів, протиботулінічної сироватки, комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності, дихальної, декомпресійну терапію при набряку головного мозку, застосування транквілізаторів, нейролептиків.
2. Ті, що можна відкласти – введення антибіотиків та сульфаніламідів з профілактичною метою, гемотрансфузію з захисною метою при малій анемізації, затосування симптоматичних мединих засобів.
Скорочення обсягу КМД здійснюється за рахунок повної або часткової відмови від виконання заходів які можуть бути відкладені.
Спеціалізована МД надається лікарями спеціалістами вузького профілю у ЛЗ госпітальної бази.

Медичне сортування, визначення поняття, його завдання. Організація МСорт пораненим.
МСорт передбачає розподілення поранених та хворих на групи за ознаками потреби у однорідних лікувально-евакуаційних та профілактичних заходах по відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги, медичне сортування здійснюється на кожному етапі МЕв та у всіх його функціональних підрозділах. Мета МСорт: забезпечення поранених своєчасним проведенням лікувально-профілактичних та евакуаційних заходів. Задачі МСорт: визначити характер ураження, встановити черговість, місце надання пораненим медичної допомоги, визначити порядок евакуації (куди, на якому транспорті, в яку чергу, в якому положенні).
Поранені в залежності від МСорт поділяються:
1. Поранені та хворі, що представляють небезпеку для оточуючих – інфекційні, заражені бактеріологічними і радіоактивними речовинами, з психомоторними розладами. Всі підлягають спеціальній обробці або ізоляції.
2. Ті, що потребують надання медичної допомоги на даному етапі МЕв
3. Ті, що підлягають МЕв без надання медичної допомоги
4. Ті, що отримали ураження несумісні з життям – агонія
5. Ті, що підлягають поверненю у свої підрозділи після отримання відповідної МД.
МС розподіл на групи:
1. внутрішньо-пунктове – має за мету розподіл пораненних та хворих на однорідні групи для направлення у відповідні функціональні підрозділи даного етапу МЕв
2. Евакуаційно-транспортне – проводиться з метою розподілення поранених та хворих на групи у відповідності з направленням, черговістю, способами та засобами подальшої її евакуації.
МС проводиться медичними сортувальними бригадами. ЇЇ склад: 1 лікар, 2 м/с, 2 регістратори, ланка санітарів носіїв (2).

МЕв – це сукупність заходів по доставці хв та ранених з району виникнення санітарних втрат на медичні пункти та госпіталя. Шлях, по якому здійснюють виніс та транспортування поранених називається шляхом медичної евакуації. Сукупність шляхів МЕв і розгорнутих на них етапів МЕв отримали назву евакуаційного напрямку.
Види МЕв: евакуація «на себе» - організується відповідним вищестоячим начальником ВМС і здійснюється підлеглими йому транспортними засобами. «Від себе» проводиться начальником ВМС своїм транспортом у тил.
Евакуація по призначеню – це принцип МЕв при якому поранені та хворі направляються з етапів МЕв безпосередньо в спеціалізовані ЛЗ, де їм буде надана вичерпна медична допомога. Евакуація проводиться штатним санітарним транспортом ВМС а також транспортом за призначенням. Автомобільний транспорт – колесний транспортер (на ношах 2 хворих, сидячи 4), гусіничний транспортер ГТСМ (на ношах 4), санітарний автомобіль (4 на ношах, додатково 1 сидячи, а просто сидячи 7 чоловік), санітарний автомобіль АС-66 ( 9 на ношах +4 сидячи), автобуси АЗ,ЛАЗ, авіаційний транспорт АН2 (на ношах 6), АН-24 (на ношах 24, сидячи 37), АН-12 (60 на ношах, сидячи 91), Як-40 (на ношах 18, сидячи 24), ИЛ 18 (63 на ношах, 110 сидячи), ИЛ-76 (72 на ношах, сидячи 141), ТУ-154 (106 на ношах, сидячи – 151), вертоліт МІ-8 (на ношах 12, сидячи 24), МІ-6 (41 на ношах, сидячи 60).

Лекція №4
Основи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення (СГЕПЗ) військ

Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, які проводяться у військах.
СГПЕЗ являють собою єдину систему, яка спрямована на збереження і змінення здоров’я в/с, підвищення боєздатності особового складу, на запобігання виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань у військах. Під СГЗ розуміють організаційні, санітарно-технічі, господарчі, адміністративні медичні заходи, проведення яких забезпечує збереження здоров’я особового складу та його боєздатність. СГЗ проводяться через суворе виконання СГ норм і правил при організації розміщення, харчуваня, водопостачання, лазнево-прального облуговування, умов праці в/с і поховання загиблих у бою, а також через дотримання правил особистої і громадської гігієни. При проведенні СГЗ на МС покладаються :
1. Медичний контроль за станом здоров’я в/с
2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним забезпеченням і умовами військової праці
3. Оцінка СГ стану частини, району її дій, за СГ показниками стан частини може бути оцінений як задовільний, або незадовільний. Задовільний в разі, коли: захворюваність особового складу не впливає на боєздатність і становить 0,1-0,2%, відсутні гостро-заразні захворювання, санітарно –епідемічний стан району діяльності військ благополучний, територія, на якій діє частина не заражена ОР, РР (радіоактивні речовини), БЗ (бактеріологічна зброя). Незадовільний при наявності одніє із наступних вимог: появи серед особового складу частини гострозаразних групових інф захв; отримання більш ніж 30% особового складу зовнішнього радіоактивного опромінення; зараження місцевості ОР,РР (більше ніж 5 рентген/год), БЗ; відсут у військах якісної води, продовольства, або при зниженні збезпеченн особового складу частини ними на 50% у порівнянні з діючими нормами.

Протиепідемічні заходи (ПЕЗ) у військах, поняття та зміст.
ПЕЗ мають на меті запобігання виникненню інфекційних захворювань у особового складу, та у випадку їх появи – недопущення розповсюдження і якнайшвидша локалізація та ліквідація інфекційних осередків. Вони включають: проведення заходів для запобігання заносу інфекційних захворювань з прибуваючим в частину молодим поповненням; активне раннє виявлення ізоляцію інфекційних хворих, їх евакуації. В інфекційному госпіталі; виявлення, облік і лікування осіб з хронічними формами інфекційних захворювань і бактеріоносіїв, проведення дезінфекції, дезінсекції, дезактивації одягу і спорядження, проведення профілактичних щеплень і екстренної профілактики ОС, пропаганда гігієнічних знань, здорового способу житття серед в/с.
При надходженні поранених і хворих з осередків ОНІ (чума, холера, натуральна віспа) мед частина переходить на суворий протиепідемічний режим роботи, який включає розгортання спеціальних функціональних підрозділів для прийому інфекційних хворих, їх меж сортування, санітарну обробку, надання медичної допомоги і виділення для роботи в них окремого медичного персоналу; виділення поранених і хворих з ознаками інфекційних захворювань ще на сортувальному посту; проведення часткової і повної санітарної обробки поранених і хворих які надійшли; екстрену профілактику всім пораненим і хворим і особовому складу медичного закладу. Використання медичним складом при обслуговуванні хворих засобів захисту органів дихання та шкіри; активне виявлення інфекційних хворих; поточну і заключну дезінфекцію в усіх функціональних підрозділах; суворий протиепідемічний режим зберігається до кінця строку інкубаційного періоду даного захворювання, який рахується з моменту евакуації останнього хворого і проведення заключної дезінфекції.
Санітарно-епідемічний стан може бути благополучним, нестійким, неблагополучним та надзвичайним.
Благополучний – відсутність гострозаразних інфекційних захворювань, або при появі поодиноких інфекційних захворювань і захворювань нехаратерних для цієї місцевості. Благополучним санітарно-епідемічний стан райну діяльності військ вважається при відсутності гостро-заразних захворювань серед населення, або при появі поодиноких випадків інфекційних захворювань, що не викликають загрози для військ. Нестійким санітарно-епідемічний стан частини вважається при наявності однієї з наступних умов: виникнення поодиноких інфекційних захворювань не характерних для цієї місцевості, або при появі групових захворювань без тенденції до подальшого поширенння при задовільному СГ стані частини. Нестікий санітарно-епдемічний стан району діяльності військ вважається при виникненні серед наслення незареєстрованих раніше групових інфекцій, захворювань, наявності епідеміологічних осередків інфекцій, які викликають загрозу заносу їх у військах. Неблагополучним санітарно-епідемічний стан частини вважається, при наявності однієї із наступних умов: поява серед ОС групових інфекційних захворювань з тенденцією до їх подальшого розповсюдження, або заносу у війська поодиноких ОНІ. Неблагополучним санітарно-епідемічний стан району діяльності військ вважається при появі групових інфекційних захворювань серед населення, наявності умов для їх розповсюдження, або виникнення поодиноких випадків захворювань у ній. Частина або район об’являються неблагополучними розпорядженням командувача об’єднання. Після цього в частині об’являється режим обсервації. Надзвичайним санітарно-епідемічний стан частини вважається при зростанні кількості інфекційних хворих серед особового складу за короткий строк, появі повторних випадків у ній, чи виникнення групових станів цих хвороб. Надзвичайним санітарно-епідемічний стан району діялбності військ вважається при появі групових захворювань ОНІ серед населення. Надзвичайним санітарно-епідемічний стан об’являється розпорядженням командувача ОК (оперативне командування), в частині встановлюється карантин.

Організація обсервації карантину в частині.
До ідентифікації застосованого противником збудника впроваджується обсервація, суть якої полягає в посиленні медичного нагляду за осередком ураження, а також в проведенні лікувально-профілактичних і ізоляційно-обмежувальних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдження інфекційних захворювань. Обсервація не вимагає виводу частини із зони бойових дій. Вона включає наступні бойові заходи:
Посилення медичного нагляду за ОС; раннє активне виявлення хворих, їх ізоляцію і госпіталізацію, проведення екстренної профлактики ОС (лікувальні сироватки, антибіотики, хіміотерапія), посилення санітарного нагляду, обмеження виїзду, в’їзду і транзитного проїзду через територію, обмеження контакту ОС цих військ з ОС сусідних частин і місцевим населенням; впровадження суворого протиепідемчного режиму роботи МП і ЛЗ, куди надходять хворі з уражених частин.
Карантин впроваджується при застосуванні проти військ рецептур ОНІ. При виникненні серед ОС ОНІ, а також при появі інших масових контагіозних захворювань. Карантин – це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію частин від сусідніх військ і місцевого населення і ліквідацію захворювання. Заходи карантину: заборона в’їзду, виїзду і вивезення майна без попереднього знезараження, охорона району карантину зі зброєю, роз’єднання особового складу на більш дрібні групи, організація в карантині комендантської служби, щоденний медичний огляд осіб з підозрою на захворювання, негайна ізоляція і госпіталізація хворих в інфекційні госпіталі, організація профілактичних щеплень і специфічної профілактики, організація постачання частин, які знаход в карантині, начальником карантину є командир з’єднання , на яке накладено карантин, тривалість карантину залежить від виду збудника і впроваджується на строк інкубаційного періоду захворювання. Цей строк рахується з моменту ізоляції останнього хворого.

Сили і засоби, які викристовуються для проведення СГПЕЗ у військах. В роті санітарний інструктор, в батальйоні фельдшер-начальник МПБ, в з’єднанні є санітарно – епідеміологічна лабораторія, яку очолює лікар-епідиміолог. Крім нього до складу СЕЛ входить лікар-токсиколог, радіолог, бактеріолог, середній молодший м/п, в об’єднанні є окремий санітарно-епідеміологічний загін (ОСЕЗ), до його складу входять: управління, епідеміологічне відділення, 2 пересувні лабораторії, ізоляційно-карантинне відділення, взвод сан обробки, відділення варіння середовищ, всьго в ОСЕЗ 19 лікарів спеціалістів. Із технічних засобів є польові медичні лабораторії, дезінфекційні душові установки, вантажні, спеціальні автомобілі, відповідні комплекти медичного майна. СГПЕЗ оперативного командування є окремий ОСЕЗ ОК. ОСЕЗ в повному складі за добу (16 год роботи) здійснює 145-175 гігієнічних, 300-400 радіометричних і 100-120 токсикологічних досліджень.
Медична розвідка, її завдання і види.
МР називається збір даних про природні і соціально-економічні умови території бойових дій, про противиника і його МС. Посвоєму признач 2 види:
1. медико-тактичну – з метою збору даних про природні і соц-екон умови території противника, його МС.
2. Санітарно-епідеміологічну – спрямована на збір даних про природні соціально-економічні умови, які мають значення для організації СГПЕЗ у військах.

Солярик Валерій Володимирович
Лекція №5
ОМЗВ ділиться на мед забезпеч мирного і воєнного часу (ОМЗ ВЧ).
ОМЗ ВЧ
ЗСУ займається відповідними функціями. В складі ЗСУ є МС, яка займається медичним забезпеченням. МЗВ має кілька основних напрямків діяльності:
1. Лікувально-евакуаційні заходи (ЛЕЗ)
2. Сан-гіг і протиепідемічні заходи (СГ і ПЕЗ)
3. Захист від зброї масового ураження (ЗМУ)
4. Забезпечення медичним майном і технікою.
Тема№5 забезпечення мед технікою і майном
Заняття 12.05.
Основи орг забезпеч майном і мед технікою
ЗМММТ – організується і здійснюється з метою безперервного і повного задоволення потреб частин, підрозділів, для надання мед допомоги пораненим і хв., їх лікування, проведення СГ і ПЕ заходів, а також заходів МС по захисту ОСВ від ЗМУ.
Керівництво забезпечення військ мед майном покладається на постачальні органи – це органи, в штатах яких є ф-ціональні підрозділи (управління, відділи, відділення), в завдання яких входить забезпеч мед майном, мед підрозділів частин і закладів. У МОУ – це департамент ОЗ МОУ. В територіальних оперативних командуваннях – це військово-мед управління. У видах ЗСУ – це МС виду ЗСУ. В армійських корпусах – це військ-мед відділ АК. В механізованій бригаді –МС бригади.
Органи управління мають у своєму підпорядкуванні передбачені штатами фарм установи і підрозділи, до яких відносяться мед склади, бази мед майна, мед депо, ремонтні групи мед техніки та аптеки військ частин та госпіталів.
Забезпечення МММТ включ наступні заходи:
1. визначення потреби
2. витребування мед майна
3. заготівля
4. підвіз
5. зберігання
6. відпуск, або видача
7. облік
8. правильна експлуатація
9. ремонт
10. списування
ЗМММТ в ЗСУ базується на сформованих організаційних принципах:
1. централізованого постачання – це зосередження запасів м/майна в підпорядкування старшого мед начальника, розподіл і видача майна здійснюються за його розпорядженням.
2. планового постачання – х-зується встановленою періодичністю подання донесень, заявок на мед майно і видача його відповідно до плану.
3. нормоване постачання - к-сні показники різних видів мед майна, встановлені для мед підрозділів, частин і закладів і розраховані на певний термін їх роботи.
Заявки на мед майно подаються за схемою знизу –угору, безпосереднє постачання організовується за зворотною схемою зверху – вниз.
Завдання закладів забезпечення МММТ:
1. приймання, перевірка по кількості і якості майна
2. його облік та зберігання
3. захист мед майна від ЗМУ
4. видача мед майна частинам і підрозділам
5. приймання з частин і підрозділів надлишкового мед майна, майна, що підлягає ремонту і трофейного майна.
Номенклатура мед майна різноманітна за своїм переліком і призначенням, тому мед майно класиф за відповідними принципами:
1. за ф-ціон призначенням:
а) власне мед майно
- лікарські з-би та бактерійні п-ти
- перев’язувальні та шовні
- лік-мед предмети
-мед-хірургічні предмети
-мед апарати, прилади та обладнання
-аптечки та сумки
-Мед меблі
-аптечні предмети та обладнання
-хім реактиви та лабораторне майно
-майно для дезінфекції

Б) сан-господарське майно
-намети
- халати
-ковдри
-спальні мішки
-ноші
-лямки медичні

В) мед і санітарна техніка
- пересувні рентген кабінети
- польові мед лабораторії
- стерилізаційно-дистиляційні установки
- дезінфекційні душові авто
- авто-перев’язочні

2) за обліковою ознакою:
А) витратне – це предмети, які витрачаються безпосередньо одноразово (ЛЗ, перев’язувальні матеріали), або ті, що приходять в непридатний стан при відносно короткочасному їх використанні (голки, скельця та ін)
Б) інвентарне – це предмети, які знаходь в експлуат протягом тривалого часу і застосов багаторазово (апарати, прилади, інструменти).
В зв’язку з цим мають певний термін експлуатації.
Майно має термін використання:
1. майно, що не було а експлуатації
2. мед майно, що знаход в експлуатації, вийшло з ремноту, або потребує поточного ремонту
3. мед майно, що потребує середнього ремонту
4. мед майно, що потребує капітального ремонту
5. майно, не придатне для використання і підлягає списуванню.
3) у відповідності з порядком постачання:
- мед майно спец призначення – це скорочена номенклатура витратних предметів, які найбільш необхідні для надання мед допомоги і лікування поранених і хв
- мед майно заг призначення – витратні предмети, оснащення, які необхідні для забезпечення поточних вимог МС.
Мед майно (ММ) представлене: комплектами, наборами, сумками, аптечками і окремим предметами.
Комплект ММ – це сукупність предметів ММ, що регламентовані за складом і кількістю та призначені для надання мед допомоги пораненим і хв. Та їх лікування, або для обладнання ф-ціон підрозділів етапів мед евакуації. Комплекти запаковують у спеціальну тару, ящики (мішки) і маркірують встановленим для кожного комплекту літерою і цифровою позначкою, які визначають його ф-ціон призначення. Оскільки основу ММ складають комплекти оснащення МС прийнято називати комплектно-табельним.
Комплекти ММ за призначенням поділяються на комплекти ф-ціон призначення і комплекти спец призначення.
Комплекти ф-ціон призначення використовуються для розгортання і оснащення ф-ціон підрозділів етапів МЕв (перев’зочної, операційної, аптеки та ін). Вони розраховані на визначений обсяг мед допомоги і виконання переліку конкретних досліджень, аналізів. Н-д комплект В-1 перев’язочна велика, комплект В-; аптека МП ВЧ, комплект Г-7 ала операційна, комплект Г-8 влика операційна. Для оснащення перев’язочної мед роти використ В-1 і комплект ЗВ (стомат). Для оснащення сортувальної мед роти В-2 (приймально-сортувальний) і комплект В-3 (спец допомога). Для оснащення сортувально-евакуаційного відділення мед роти Б-1 (перев’язувальні з-би стерильні), Б-2 (шини), В-1, Г-1 (ЛЗ загальні), АНТ (антибіотики). Для оснащення операційно-перев’язочного АН (анестезіологічний), Ш-1 (протишоковий), Г-4 (мала операційна), Г-8 велика операційна), Г-9 (опер матеріал), В-1. комплекти спец призначення використовуються як праило в ході бойових дій і місять витратне ММ і розраховані на надання мед допомоги визнач к-сті поранених і хв.. Н-д комплект РО-1 (ЛЗ для лікування поранених і обпечених, для 200 поранених і обпечених), Б-1 (перев’яз стерильні, 100 чоловік), Б-2 (шини, 50), Б-4 (перев’яз для обпечених стерильно, 100 обпечених), АНТ (антибіотики, для каліф і спец мед допомоги).
Для надання першої мед допомоги на полі бою, та в осередках масових сан втрат входять:
АІ (аптечка індивід), ІПП (індивід перев’яз пакет), ППІ (пакет про тихім індивід) і з-би для знезараження води. На оснащнні стрільця санітара взводу є сумка санітара (СС), вона розрахована для надання МД 30 пораненим і хв. На оснащенні сан інструктора роти є сумка медична, військова, яка розрахована на надання допомоги 20 пораненим і хв.. на забезпеченні фельдшера МПБ є комплект ПФ(польовий, фельдшерський) - призначений для оснащення фельдшера, долі карська допомога 150 пораненим і хв.
У комплекти мед майна включ в основному ті препарати, прилади і апарати, які відповідають умовам роботи в польових умовах, володіють невелик стійкістю при їх зберіг і перевезенні
У мирний час в комплекти вкладаються тільки ті предмети при тривалому зберіганні яких не змінюються їх властивості чи якості. Предмети, що мають обмежений термін зберігання та нестійкі препарати вклад у комплекти в особливий період. У воєнний час майно в комплекти вклад повністю.


Создан 06 июн 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
http://kondikplus.io.ua/ Погода в Киеве Одноклассники.ru - Поиск одноклассников, однокурсников, бывших выпускников и старых друзей
Med-Doc.INFO - Портал для врачей, студентов, пациентов. МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей
Переводчик онлайнMeToYou.Mole.ru — Me To You стафф! CO.KZ WebGroup Занесено в каталог Deport.ru ГЕМОФИЛИЯ. Нужна ваша помощь! SOS! Благотворительный Фонд АДВИТА. Сбор пожертвований на лечение детей, больных онкологическими заболеваниями Шпаргалки для школьников и студентов. Большой архив шпор! Шпоргалки на все предметы! Рефераты! Курсовые! Дипломы!!! Украинская Баннерная Сеть Скачать файл shrek-old.mpg с upload.com.ua
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
Медицина для лікарів, студентів, пацієнтів.
Врачам, студентам, пациентам медицинский портал, рефераты, шпаргалки медикам, болезни лечение, диагностика, профилактика - Tuesday, 29 May 2007
Банк доноров клеток крови в СПбГМУ. Жизнь ребенка, больного лейкозом, в твоих руках!

Инструкция по уходу за детьми


ЯПлакалъ: Инструкция по уходу за детьми »